Що ми називаємо тарним боєм
Тарний бій — це бій скляної пляшки та банки: усе, що колись було упаковкою для напоїв, консервації, косметики чи ліків. За хімічним складом і температурою плавлення він відрізняється від віконного скла, тому на склозаводі йде окремим потоком і повертається у виробництво нової тари.
До нас така сировина приїжджає з чотирьох напрямків: від пунктів прийому вторсировини, з торговельних мереж і складів, із виробництв, що розливають напої, та із закладів харчування. Форма значення не має — ціла пляшка, половинка чи дрібний бій ідуть в одну переплавку.
Скло належить до небагатьох матеріалів, які переробляються необмежену кількість разів без втрати якості: на відміну від паперу чи пластику, у нього не «деградує» структура. Пляшка, яку ви здасте цього місяця, за кілька тижнів може повернутися на полицю магазину вже як нова тара. Саме тому склозаводи купують бій постійно, а не від випадку до випадку.
Навіщо склозаводу ваш бій
Це не екологічна програма, а економіка печі. Шихта з піску, соди й вапняку потребує температури близько 1500 °C, а підготовлений бій починає плавитися раніше й тягне за собою решту суміші.
- Менше енергії. Кожні 10% бою в шихті орієнтовно дають 2–3% економії палива. На печі, яка працює цілодобово роками, це відчутні гроші.
- Менше сировини. Тонна бою заміщає приблизно 1,2 тонни піску, соди й вапняку, які інакше треба видобути, привезти й підготувати.
- Довший ресурс печі. Нижча температура варіння — повільніший знос вогнетривкого футерування.
Через це у склобою є стабільний покупець і зрозуміла ціна — але тільки для сировини, яка відповідає вимогам заводу. Усе, що написано нижче про кольори й домішки, — не наші примхи, а умови, за яких бій узагалі приймають на переплавку.
Кольори: чому їх не змішують
Колір скла задається на етапі варіння барвниками в масі й не зникає при переплавці. Освітлити зелений бій неможливо — тому склозавод приймає сировину розсортованою, і від кольору безпосередньо залежить ціна за тонну.
| Фракція | Типове джерело | Що з неї варять |
|---|---|---|
| Безбарвний (flint) | Банка для консервації, горілчана й мінеральна пляшка, тара для соків, косметики та ліків | Будь-яку тару — і прозору, і кольорову. Найцінніша й найуніверсальніша фракція |
| Зелений (green) | Винна та пивна пляшка, мінеральна вода, олія | Зелену тару. Допускає трохи ширший допуск за відтінком |
| Коричневий (amber) | Переважно пивна пляшка, частина аптечної тари | Коричневу тару: колір захищає вміст від ультрафіолету |
| Змішаний | Контейнери роздільного збору, заклади харчування, побутовий потік | Переважно зелену тару — прозорої з нього вже не зварити. Ціна нижча |
Якщо є змога збирати кольори окремо ще на місці — це найпростіший спосіб підняти вартість партії. Достатньо трьох окремих ємностей і домовленості з людьми, які скидають тару: далі все працює саме собою.
Змішаний бій ми теж забираємо — просто різницю в ціні формує наша власна робота з розділення. Тобто вибір у вас такий: або кольори розділяє ваш персонал безкоштовно в момент накопичення, або це робимо ми, і тоді вартість сортування закладена в ціну.
Що не має потрапити у партію
Головний ворог склобою — не бруд, а матеріали, які не плавляться разом зі склом. У галузі їх позначають одним блоком: кераміка, каміння, порцеляна. При температурі скляної печі вони не розчиняються й залишаються у розплаві твердим включенням.
Далі починається найнеприємніше. Таке включення має інший коефіцієнт теплового розширення, ніж скло навколо: при охолодженні воно створює внутрішню напругу, і готова пляшка тріскається — на лінії розливу, на складі або вже в руках покупця. Інспекційне обладнання відбраковує таку тару, а завод, який двічі отримав «камінь» у партії, просто перестає брати сировину в цього постачальника. Тому вимога жорстка не тому, що ми прискіпливі, а тому, що одна чашка здатна зіпсувати результат цілого рейсу.
- Кераміка, порцеляна, фаянс — чашки, тарілки, ізолятори, квіткові горщики.
- Каміння, цегла, бетон, пісок, ґрунт.
- Метал у помітній кількості — арматура, консервні банки, кришки навалом.
- Термостійке скло — жароміцний посуд і лабораторне: у нього інший склад і вища температура плавлення.
- Кришталь — через вміст свинцю.
- Опалове (молочне) скло — банки з-під кремів, частина парфумерної тари.
- Дзеркала й ламіноване скло — це вже не тарна фракція.
- Лампи будь-якого типу, особливо люмінесцентні.
А оце — не критично
- Паперові та плівкові етикетки: змиваються й вигорають у печі.
- Кришки й корки в помірній кількості — відділяємо самі.
- Залишки напою всередині, пил, легке забруднення.
- Ціла тара: спеціально бити її перед здачею не потрібно.
Коротке правило: якщо предмет не є скляною пляшкою чи банкою — краще не кладіть його в партію. Сумніваєтесь — надішліть фото на наш номер, скажемо одразу.
Скільки це в тоннах і кубах
Найчастіше питання від нових постачальників — «а тонна це взагалі скільки?». Орієнтири прості:
- Пляшка 0,5 л важить приблизно 300–400 г, винна 0,7 л — 400–500 г. Тонна — це орієнтовно 2500–3000 пляшок.
- Ціла тара навалом має низьку насипну щільність: близько 0,3 тонни на кубометр. Тобто повний кубометр пляшок — це ще навіть не третина тонни.
- Бій ущільнюється значно краще: 1,2–1,4 тонни на кубометр. Стандартний бігбег на 1 м³, набитий боєм, — це вже близько тонни.
- У стандартну фуру заходить 20–22 тонни. Саме тому дальні рейси ми плануємо під повне завантаження.
Якщо рахувати ніколи — просто скажіть, скільки у вас ємностей і яких. Порахуємо самі й скажемо, чи вже є сенс виїжджати.
Як пакувати
Мінімальна партія на самовивіз — 1 тонна. Мити, сушити чи знімати етикетки перед здачею не треба. Що справді важливо — щоб партію можна було завантажити технікою, а не перекладати руками.
- Навалом у бункер або контейнер — найпоширеніший варіант для великих обсягів.
- Бігбеги — зручно, якщо партія накопичується поступово; мішки лишаємо на вашому майданчику безкоштовно.
- Піддони з ящиками — для цілої тари, яку ще не побили.
Місце накопичення варто обрати так, щоб до нього міг під'їхати вантажний транспорт і щоб поруч було де розвернутися. Якщо заїзд вузький або є обмеження за висотою — скажіть заздалегідь, підберемо іншу машину.
Як проходить угода
- Ви описуєте партію. Фракція, приблизний обсяг, регіон. Фото допомагає більше за будь-який опис.
- Ми називаємо ціну. Передзвонюємо протягом години в робочий час, узгоджуємо вартість за тонну й дату виїзду.
- Приїжджає машина. Вантаження — на нас; у більшості випадків працюємо власною технікою.
- Зважування й приймання. У розрахунок іде фактична вага партії, і ви бачите її до того, як отримаєте гроші.
- Розрахунок і документи. День у день після приймання, готівкою або на рахунок, із закривними документами на партію.
Що впливає на ціну
- Колір і сортування. Найбільший фактор: розділені кольори завжди дорожчі за змішану фракцію.
- Чистота. Частка домішок, яку доведеться відбирати вручну.
- Обсяг разової партії. Повна фура в перерахунку на тонну обходиться дешевше за половину кузова.
- Плече доставки. Вінниця й область — найкоротше; дальні регіони мають сенс від більших обсягів.
- Регулярність. Для постійних постачальників ціну фіксуємо й не переглядаємо щоразу.
- Умови на майданчику. Чи є чим вантажити і чи під'їде фура — це теж частина собівартості рейсу.
Оплата й документи
Ціна за тонну залежить від кольору, чистоти партії та обсягу — тому називаємо її після того, як ви опишете сировину. Розрахунок — день у день після приймання, готівкою або на рахунок.
Працюємо і з приватними особами, і з ФОП, і з підприємствами. Для юридичних осіб оформлюємо договір, товарно-транспортну накладну на кожен рейс і акт приймання з вагою та фракцією — цього достатньо, щоб закрити передачу відходів у вашому обліку.